Последние темы
» Срочно. 1 место в каюте
Вс Апр 23, 2017 2:15 am автор Максим272

» 9-Е МАЙСКОЕ ПАРУСНОЕ РАЛЛИ
Чт Фев 02, 2017 7:59 am автор Максим272

» Интересные факты
Сб Ноя 05, 2016 4:42 pm автор Admin

» Регата в Греции
Сб Ноя 05, 2016 4:22 pm автор Admin

» Путешествие по Хорватии на парусной яхте
Вс Июл 19, 2015 9:08 am автор Гость

» Интересные интерьеры
Сб Май 30, 2015 5:47 pm автор Гость

» Фирма которая занимается окнами в Канаде
Вт Май 26, 2015 6:49 am автор Олег277

» Лучшие сериалы
Вт Май 26, 2015 2:55 am автор Dorn

» Ревность...
Вт Май 26, 2015 2:51 am автор Dorn

Поиск
 
 

Результаты :
 


Rechercher Расширенный поиск

Нравится

ПЛОСКА

Предыдущая тема Следующая тема Перейти вниз

ПЛОСКА

Сообщение  Admin в Чт Сен 29, 2011 9:38 am

Діялось це давним-давно, за наших славних гірських прадідів. Оповідають старі горяни про наше село легенду, звідки народилася назва його.
Жив-був на горбі в хатині легінь. Звався він Михайлом. Сам з себе - гончар. Ліпив горянам глиняний посуд. Його купували люди, зберігали в ньому воду, молоко, вино. Мирно жили буковинці, завжди добрим словом нагороджували Михайла.
А роки спливали. Позаздривши мирному життю горян, вороги-татари вирішили опанувати ним. Зі смертоносною стрілою, з ненавистю і люттю виступили полчища на землю горян. Зібралася вся община села, вирішила збудувати фортецю-оборонницю. А щоб вибрати ватажка, почали голосувати:
- Михайло-гончар най буде, - більшість голосів виступили наперед. Потім приєднались і другі. Михайло став вожаком.
Працювали горяни день і ніч. Переборювали спеку, спрагу, дощі, холод. А кам'яна фортеця росла. Кожну посудину, яка була в кого, наповнювали чистою водою. Знали-довго буде литися кров, нестерпним буде бій.
- Ми вборонимо нашу дідизну, - вірила вся громада. Насувалися грізні полчища завойовників. Вже здалеку до фортеці летіли отруєні стріли, ненавистю до горян кипіли ворожі серця.
День і ніч йшов бій. Важкий, смертний. Багато в ньому полягло горян. Нестерпно хотілось пити, а води не ставало на всіх. Тоді Михайло, взявши плоского глечика, подався через спалахи боїв до цілющої криниці, яка стояла через десятки кілометрів від їхньої оселі. Набравши води, напоїв легінь-гончар знесилених гуцулів. Сила зародилась в жилах, заставила перемогти до кінця. А потім, коли ластівкою в село прилетіла перемога, зібрались на раду буковинці, вирішували, як оселю назвати. Одні говорили - Глечиком, а інші - Перемогою. Лише один Михайло подивившись на глечик, сказав:
-Друзі, давайте оберемо для оселі назву Плоска. Наш глечик плоский, хоча небагато в ньому було води, та цілу громаду підкріпив, допоміг в нелегкій борні...
- Най буде так, Михайле, - загула радісно громада. Отак Михайла підтримала вся громада. Село назвали Плоскою.

Admin
Admin

Сообщения : 144
Дата регистрации : 2011-05-17

Посмотреть профиль http://says.2x2forum.com

Вернуться к началу Перейти вниз

Предыдущая тема Следующая тема Вернуться к началу


 
Права доступа к этому форуму:
Вы не можете отвечать на сообщения